Українська спортивна гімнастика опинилася в центрі скандалу після від’їзду старшого тренера збірної В’ячеслава Лаврухіна до Білорусі. Цей інцидент піднімає питання про управління спортивними кадрами в Україні.
У спортивному світі України вибухнув гучний скандал. В’ячеслав Лаврухін, який займав посаду старшого тренера національної збірної з гімнастики, несподівано виїхав до Білорусі, залишивши за собою хвилю обурення та численні звинувачення на адресу українського спортивного керівництва. Лаврухін звинуватив керівників команди та лідерів у створенні внутрішніх конфліктів, що фактично змусило його прийняти рішення про еміграцію.
Дізнавшись про цей крок, Українська федерація гімнастики була шокована. Зокрема, віцепрезидентка федерації Стелла Захарова виразила своє обурення діями Лаврухіна, зазначивши, що організація робила все можливе, щоб утримати цього провідного фахівця. Вона назвала вчинок Лаврухіна “мерзенним” і заявила, що йому має бути закрита дорога в Україну назавжди.
Звинувачення та причини від’їзду
Лаврухін пояснює свій переїзд внутрішніми конфліктами в збірній. Він звинуватив лідера команди Олега Верняєва та колишнього головного тренера Геннадія Сартинського у створенні атмосфери “цькування”. За його словами, ще у 2021 році під час конкурсу на посаду головного тренера збірної його “зжерли”, а колеги і вихованці боялися вітатися з ним через страх потрапити в немилість до керівництва.
Лаврухін також зазначив, що через внутрішні чвари з української гімнастики продовжують виїжджати фахівці, які емігрують до США, Канади та Німеччини. Щодо свого вибору Білорусі, тренер відзначив побутовий комфорт та відсутність мовного бар’єра як ключові фактори. Водночас, він фактично зняв відповідальність із білоруського режиму за обстріли українських міст, зазначивши, що “навряд чи ракети летять із Білорусі”.
Значення та можливі наслідки
Ця ситуація вказує на значні проблеми в управлінні спортивними кадрами в Україні. Відсутність юридичних важелів впливу на тренерів ускладнює можливість контролю за їхніми діями. Якщо при зміні спортивного громадянства спортсмену можна заблокувати виступи на рік, то у випадку з фахівцями подібних механізмів не передбачено.
Захарова також визнала, що в Україні тренери отримують мізерні зарплати, близько 20 тисяч гривень, тоді як за кордоном їм пропонують значно кращі умови. Це ставить під загрозу збереження талановитих фахівців і може призвести до подальшого відтоку кадрів за кордон. Втрата таких фахівців, як Лаврухін, потенційно може вплинути на якість підготовки українських спортсменів до міжнародних змагань.
Ігор Радівілов, бронзовий призер Олімпіади-2012 та багаторазовий медаліст чемпіонатів світу та Європи, під керівництвом Лаврухіна досягнув значних успіхів. Це робить від’їзд тренера ще більш болючим для української спортивної спільноти. Втрата такого досвідченого спеціаліста може зменшити шанси українських гімнастів на здобуття медалей на світовій арені, що негативно позначиться на репутації країни в спортивному світі.
Таким чином, скандал навколо Лаврухіна вимагає від українських спортивних органів ретельного аналізу ситуації та вжиття заходів для збереження кадрів і підвищення престижу тренерської роботи в Україні.
Джерело: https://www.zagorizont.com.ua/2026/03/15/skandal-v-himnastitsi-ukrainy/
