Удари США та Ізраїлю по Ірану викликали значне зростання цін на енергоносії, що може призвести до тривалої світової економічної кризи. Це суттєво вплине на глобальну економіку, зокрема на США, Європу та Китай.
Нещодавні військові дії США та Ізраїлю проти Ірану стали причиною різкого підвищення цін на нафту та газ, що може мати далекосяжні наслідки для світової економіки. За останніми даними, ціни на енергоносії зросли до рівня, який загрожує економічною рецесією у багатьох країнах. Вибухи у Перській затоці та можливе закриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світової нафти, можуть ще більше ускладнити ситуацію.
Європейські країни вже відчувають зростання цін на енергоносії, що може призвести до рецесії економіки. Без власних значних виробництв енергії, вони стикаються з ризиком зниження ВВП. За даними Bloomberg Economics, енергетичний шок може призвести до зменшення ВВП на 0,6% для єврозони та 0,5% для Великої Британії. Це відбувається на тлі вже наявних економічних викликів, таких як інфляція та низька купівельна спроможність населення.
Вплив на США та Китай
Для США зростання цін на нафту та газ створює складну ситуацію для Федеральної резервної системи, яка опинилася між інфляцією та потребою знижувати процентні ставки. Це може вплинути на політичну ситуацію в країні, оскільки інфляція та іноземні військові дії не користуються популярністю серед виборців. Водночас Китай, як один з найбільших імпортерів нафти, також зазнає удару, оскільки зростання цін на нафту збільшує навантаження на економіку, яка вже страждає від тарифів США та проблем на ринку нерухомості.
Втрата можливості імпортувати дешеву іранську нафту може підвищити інфляцію на 0,8 процентного пункту, що додатково ускладнює ситуацію для Китаю. Це може призвести до значних змін у китайській економічній політиці, включаючи пошуки нових постачальників енергоносіїв та внутрішніх реформ.
Росія серед вигодоотримувачів
Серед країн, які виграють від нинішньої ситуації, є Росія. Зростання цін на нафту може допомогти країні ліквідувати дефіцит бюджету і забезпечити додаткові кошти для військових витрат у конфлікті з Україною. Це може змінити баланс сил у регіоні та вплинути на геополітичну ситуацію.
Російська економіка, значною мірою залежна від експорту нафти та газу, може отримати значні вигоди від підвищення цін на енергоносії. Це дозволить зміцнити позиції Кремля як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні, даючи можливість для реалізації більш агресивної зовнішньої політики.
Можливі сценарії розвитку подій
Bloomberg розглядає кілька можливих сценаріїв розвитку подій. За найгіршим сценарієм, довготривале закриття Ормузької протоки може підвищити ціни на нафту до 108 доларів за барель. Це може створити додатковий тиск на світову економіку, спричиняючи подальше зростання інфляції та зниження купівельної спроможності.
У менш екстремальному сценарії, бойові дії можуть продовжитися без значних пошкоджень енергетичної інфраструктури, а ціни на нафту залишаться на рівні 80 доларів за барель. Такий розвиток подій сприятиме помірному зростанню інфляції – на 0,3 процентного пункту в США та приблизно на 0,5 процентного пункту у Британії та єврозоні.
Якщо ж США та Іран досягнуть припинення вогню, перебої зменшаться, а ціни на нафту можуть знизитися до 65 доларів за барель. Це зменшить тиск на світову економіку і дозволить уникнути серйозних економічних втрат.
Наслідки для України та глобальна перспектива
Для України ситуація на Близькому Сході може мати як негативні, так і позитивні наслідки. З одного боку, зростання цін на енергоносії може підвищити витрати на імпорт енергії та створити додатковий тиск на економіку. З іншого боку, зміцнення позицій Росії може ускладнити ситуацію на східному фронті.
Глобальна перспектива залишається невизначеною, оскільки енергетичні конфлікти можуть стати початком нової хвилі економічної та інфляційної нестабільності. Світові лідери повинні шукати дипломатичні рішення, щоб уникнути тривалих конфліктів і стабілізувати ситуацію на ринках енергоносіїв.
Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/viyna-irani-vede-svit-krizi-tri-stsenariyi-1772619828.html
